Зустріч групи на вокзалі в Сімферополі (11:00). Переїзд у с.Перевальне. Звідси розпочнеться наш підйом на Довгоруківську яйлу. По дорозі ми завітаємо до Червоної печери (обладнана). На плато порожньо та безлюдно. Де ж ховалися партизани? У пошуках партизанського табору ми перетнемо Довгоруківську яйлу й досягнемо Кургану Слави. Неподалік на узліссі, на місці одного з партизанських куренів, ми й заночуємо.

Вранці ми пірнаємо в лісову гущавину, де в’ється найпартизанськіша річка Криму – Бурульча. По той бік лісу на нас чекає плато Орта-Сирт, де був один із партизанських аеродромів. Знову невелике заглиблення в ліс, щоб одразу опинитися на наступному плато – Караби. Наша ціль – пам’ятник партизанам на горі Кара-Тау. Звідти відкривається чудовий вид, можна охопити поглядом увесь наш маршрут. А неподалік ледь помітна печера Терпи-Коба, де у давніх мешканців Криму було святилище. На ночівлю ми спустимося до чергової партизанської стоянки на струмку Су-Ат.

Пора повертати назад. Наш шлях пролягає через партизанську стоянку «Дідов курень» і знамениту «Висоту 1025» – місце найкривавіших боїв. Спускатися з плато ми будемо вздовж Малинового струмка. Тут одразу два полігони. Спочатку ігровий полігон толкієністів-ролерів, а нижче справжнє армійське стрільбище, яке ми застережливо оминемо. Зрештою стежка приведе у вже знайоме нам Перевальне (близько 18:00). Звідси можна виїхати до Сімферополя або спуститися в Алушту до моря.