Група збирається на залізничному вокзалі Сімферополя близько 10 ранку. Ми розподіляємо продукти та спорядження після чого їдемо на Ангарський перевал (висота 752 м). Тут починається пішохідна частина маршруту. Пройшовши під обривами хребта Ельх-Кая, ми опинимося на перевалі Фуна з чудовою оглядовою платформою на море та долину Алушти. Як невеличкий відпочинок можна буде сходити до розташованої неподалік печери МАН (необладнаної). Потім ми продовжимо траверс південного схилу плато Північна Демерджі стежкою з багатообіцяючою назвою Стежка Сивого Волосся. Ночівля у долині струмка Джурла, де дивовижно поєднуються ностальгічні берізки та гострі скелі.

Вранці ходимо у радіальний похід (тобто без рюкзаків) на вершину Південної Демерджі. Звідти відкривається чудовий вид на Долину привидів (місце зйомок "Кавказька в’язниця") та сусідні плато – Чатир-Даг і Бабуган. Дивовижні кам'яні фігури на вершині Демерджі – чудовий фон для тематичної фотосесії «Покорення вершини світу» :)
Закінчивши з привидами, ми повертаємося на Джурлу, підбираємо рюкзаки та продовжуємо траверс Північної Демерджі. За кілька годин стежка занурюється в густий буковий ліс, щоб зустрітися з Джур-Джуром – найповноводнішим водоспадом Криму. Ночуємо за 5 хвилин від водоспаду, тож буде можливість дочекатися сутінків і відчути на собі силу падаючої води :)

Якщо обійти водоспад і піти вгору проти течії, то потрапиш у ущелину Хапхал. Звісно, тут не найзручніші стежки, і підйом досить крутий, але зато ліс просто зачаровує своєю дикістю. Річка стрімка численними каскадами, величезні буки лежать вперевалку після зимових ураганів, а гострі скелі тягнуться все вище й вище. Але варто вилізти на плато, як світ кардинально змінюється – тут широкі луки, широка ґрунтова дорога і, якщо не зважати на прірву за спиною, то можна подумати, що потрапив на звичайний сільський сенокос.

Перетинаємо Тюркю Яйлу, фотографуємося на тлі зубчатих скель на одному його краю та вдивляємось у непроникму імлу партизанських лісів Бурулчи на іншому. Продовжуємо партизанську тематику, розібівшись на ночівлю на стоянці Східний Су-Ат.

Плато Караби – одне з найбільших у Криму. Щоб оцінити його розміри та незвичайність місячного ландшафту, ми піднімемося на вершину Такья-Тепе. При певній долі уяви численні карстові воронки на Карабах справді можуть схожіти на місячні кратери. Зате морем з вершини цього вапнякового плато можна насолоджуватися без будь-яких зусиль:) Спускаємося трохи нижче та йдемо вздовж вражаючих обривів південного краю плато Караби. Розбиваємо бівак в "устя" величезної ущелини Чигенитра.

Далі наша дорога на Схід проходить через перевал Великі ворота. Це перший із чотирьох перевалів, якими нам доведеться пройти сьогодні. Потім будуть перева́ли Малі ворота та Каллістон-Богаз. Лавіруючи серед невеликих вершин, ми поступово спускатимемося все нижче, віддаляючись від чорної гіганти Карабі. Нашим домом на сьогоднішню ніч стане поляна біля перевала Алакат-Богаз. Трохи нижче в лісі є потужне джерело, а прямо з поляни відкривається панорамний вид на Карасубазарське ущели́ння.

До місця сьогоднішнього ночівлі, стоянки Верхній Кок-Асан, ми дійдемо менше ніж за півдня. Тут ми пообідаємо та спрямуємо рюкзаки налегке для радіального виходу одним із двох каньйонів – Кучук-Карасу чи Панагія. У нас є вибір: Кучук-Карасу – затінений, уквітний і малолюдний, а Панагія (Арпатські водоспади) навпаки відкрита сонцю й приваблює більше людей. В будь-якому разі доведеться подолати чимало перешкод, пострибати на каменях і купатися у кам’яних ваннах (за бажанням, звісно).

Відносно легкий день – без особливих перепадів висоти. Ідемо широкою стежкою лісом на південному схилі Головного хребта. З оглядових майданчиків гори Сори та перевалу Маски милуємося вузькими долинами, що стікають до берега моря.

Неподалік від нашого табору починається хребет Орта-Сирт. Це одне з моїх найулюбленіших місць у Криму. Вузький гребінь Орта-Сырту мальовничий сам по собі і є чудовим оглядовим майданчиком. Тут немає дерев, що закривають види. Тут є море (спереду), глибокі долини та високі гори (праворуч і ліворуч). Ми спускаємося все нижче, постійно змінюються ракурси, відкриваються перспективи – фотоапарат працює без перерви. А в кінці хребта є невеликий сонячний водоспад, настільки схожий на душ, що лише небагато хто встоїть і утримається від купання:) Далі все просто – перетинаємо трасу, оминаємо селище Веселе і знаходимо ночівлю в Кутлацькій бухті прямо на пляжі.

Мис Караул-Оба недаремно зробили заповідною зоною – таку красу треба охороняти. Стежка огинає затишні бухточки, вилася між химерних теплих скель, гойдається з боку на бік, запаморочена густим ароматом ялівцю. Кажуть, що тут незвичайна енергетика, і що тисячі років тому тут було загадкове поселення таврів. Так, стародавні люди знали, де оселитися. Після невеликого відпочинку можемо продовжити шлях через Царський пляж, грот Шаляпіна, стежка Голіцина або одразу вискочити до Нового Світу. Практично неминучим є багаторазове купання в морі та не менш багаторазове фотографування на його фоні.

На набережній Нового Світу наш похід на Схід закінчується. З Нового Світу легко потрапити до Судака (20 хвилин маршруткою), звідки кілька разів на годину ходять автобуси до Сімферополя (півтори години дороги). При купівлі зворотних квитків врахуйте, що на сімферопольський залізничний вокзал ви потрапите не раніше 18:00. Хоча, можна й не поспішати покидати Крим, а залишитися на кілька днів на узбережжі. Завітати до генуезької фортеці в Судаку, позасмагати на пляжі та просто подихати ялівцево-морським повітрям.