Зустріч групи в Сімферополі (або в Севастополі – для індивідуальних турів). Переїзд на замовленій маршрутці до Лашінського перевалу (2 години). Не доїжджаючи протизсувної галереї, виходимо на оглядовому майданчику на скелі Гаріна-Михайловського з чудовим видом на бухту Лаш. Перевіряємо запаси води (наступне джерело незабаром), одягаємо рюкзаки та починаємо підйом на гірське плато мису Айя. В кінці стежки нас чекає справжній подарунок – неземна панорама з вершини скелі Куш-Кая. Це ідеальне місце для помилування бухтою Лаш (вона прямо під нами) та навколишніми її скелями. Десь за ними ховається Форос і найпівденніша точка Криму – мис Сарич. Трохи нижче нас у лісі руїни давньої церкви святого Іллі.

Продовжуємо йти вздовж кромки плато і незабаром опиняємося на ще одній мальовничій точці — вершині Кокія-Кая. За бажанням можна залишитися на ночівлю прямо тут – на краю світу. У сотнях метрів під ногами шумить прибій у "Затерянном мире" – крихічному пляжі, дістатися якого можна лише з моря або за допомогою мотузок, на горизонті розгоряються вогні Севастополя… В такому оточенні навіть руїни секретного об’єкта "Сотка" на вершині виглядають по-своєму живописно і загадково. При світлі багаття напівзруйновані бункери нагадують царські кургани в Керчі, пускові шахти ваблять як печери зі скарбами, і… розіграна фантазія ще не скоро відпустить вас :)

Від згаданого місця ночівлі до найближчого джерела приблизно 20 хвилин пішки. Тому іноді ми переміщуємося на інші стоянки – ближче до води.

Вранці ми продовжуємо обходити мис Айя маршрутом, що найбільше підходить нашій групі – тут є кілька стежок різного рівня складності та мальовничості. Деякі з них ведуть до одного з небагатьох діючих військових об’єктів у цих краях. Під кожним кущем тут заховано ДОТ, на кожній скелі – антена чи оглядова вишка. Проте все не таке вже й страшне, як може здатися на перший погляд. Зазвичай ми обходимо військових так званим "Середнім полком". Ця мальовнича (але не надто широка) стежка проходить посередині – нижче скельних зубців і вище лісової чащі – ідеальний варіант з точки зору насолоди краєвидами. Після чергового естетичного захвату на краю прірви ми розпочнемо найскладнішу частину цього походу – спуск на пляж. Стежка йде вузькою просікою в невисокому кримському лісі, її дно в багатьох місцях перекопане, нога ковзає на дрібному щебені – будьте гранично зібрані та обережні. Після першої третини спуску ми зробимо привал для обіду, а після другої третини – поповнимо запаси води біля єдиного в окрузі джерела. Нарешті, виходимо до моря. Сьогодні ми ночуємо прямо на пляжі (Дальній Інжир). Стоянка тут платна (30-40 гривень), але це того варте – не так вже й багато залишилося в Криму місць, де спустившись з гір можна поставити намет прямо на березі у пахучій хвойній тіні. Решту дня присвячуємо купання та засмаганню.

Під шум хвиль кажуть, добре спиться. Але рано чи пізно нав’язливе кримське сонце вижене нас із наметів. Після бадьорого ранкового запливу та сніданку збираємося на "раду стаї" і приймаємо рішення про те, як будемо вибиратися з нашого пляжу. Можна продовжити активну програму й піти до Балаклави пішки (3-4 години) стежкою, що траверсує схил під знаменитою Бочечкою Смерті. Але значно привабливіше замовити катер і вже за 30 хвилин дістатися до Бухти Символів морем. Висадившись на набережній Балаклави, ми можемо прогулятися до генуезької фортеці Чембало або відвідати підземну базу підводних човнів. На цьому похід закінчується, починається відпочинок.

З Балаклави роз’їжджаємося самостійно. Це нескладно – кожні 20 хвилин ходить автобус до Севастополя. Дорога до залізничного вокзалу займе в вас близько години (з урахуванням пересадки на "5-му кілометрі"). У Севастополі на вокзалі ви зможете бути приблизно о 16:00. Якщо треба, 2 години маршруткою – і ви в Сімферополі. Якщо ви брали у нас спорядження на прокат, то повернути його можна або в Сімферополі на залізничному вокзалі, або в Севастополі на автовокзалі (доведеться допомогти інструктору відправити спорядження до Сімферополя).