Дійсно великий каньйон

Кажуть, добре там, де нас немає. Найчастіше це проявляється у зневажливому ставленні до всіляких пам'яток рідного краю. От і я, прийшовши з іноземцями у Великий каньйон Криму мимоволі почав виправдовуватися. Мовляв, не такий уже він і великий, і людей забагато, і те та се.
Розповідаючи все це, я відводив їх все глибше в надра каньйону (ми вирішили пройти його дном). І на свій щирий подив я став помічати захоплення і щирий інтерес в очах своїх іноземних друзів. Лазання по кам'яних бортиках і переправи по колоди явно доставляли їм море задоволення, при тому, що легкими ці перешкоди назвати ніяк не можна. Вони щиро захоплювалися
красою природи в цій ущелині. Діти побували до цього в багатьох каньйонах (у тому числі у Великому каньйоні в США), їм було з чим порівнювати.
Будучи трохи приголомшений усім цим, я і сам став уважніше придивлятися до звичних видів каньйону, вдивлятися в гру світла на поверхні води і шукати місця для вдалого знімку.
І треба сказати небезуспішно - за 3 години каньйонінгу я так нахопився вражень, що по обіді був змушений подрімати. Це було гідним завершенням вдалого дня, проведеного на дні справді Великого каньйону.