Два слова читачеві.
Познание родной земли, все дальние и большие путешествия начинаются у порога родного дома, в окрестностях своего города, поселка, села — с небольших походов выходного дня. Именно в них начинается формирование туриста-человека, разностороннего и гармонично развитого, настоящего гражданина и патриота своей родины. Свойственные туризму значительные, но равномерно распределенные во времени физические нагрузки способствуют укреплению здоровья туриста, а жизнь на природе позволяет приобрести полезные навыки и умения — быстро развести огонь, приготовить пищу, правильно ориентироваться, двигаться по глухому лесу, бездорожью, плыть на лодке или плоту по порожистым рекам, ночевать зимой в лесу, успешно противостоять ненастью. В туристском походе вырабатывается сознательная дисциплина и настойчивость, умение преодолевать трудности в коллективной работе — качества, столь необходимые каждому в общественной жизни. Туризм, походы, как ничто другое, удовлетворяют стремление к новизне, необычности, поискам, романтике, самопознанию и самосовершенствованию личности.
Та все починається з першого кроку — походів вихідного дня, які одразу ставлять перед майбутнім мандрівником чимало практичних питань: у що вдягнутися та взутися, як обрати рюкзак, що взяти з собою, куди й з ким вирушити на першу прогулянку? А щоб наважитися на дводенний похід із ночівлею, потрібно подолати певний психологічний бар’єр. Зате з ночівель у наметах починається справжній туризм. І організація дводенного походу значно серйозніша, ніж одноденного без ночівлі. Не менше питань виникає й у тих, хто вже опанував суботні та недільні походи і збирається в багатоденну подорож...
Звичайний робочий день у туристичній подорожі триває шість-сім годин; ентузіасти ж проходять вісім-дев’ять годин. Кажуть, трапляються фанатики, які “викладаються” вже всі десять годин. Більше ніяк не виходить: адже треба ще знайти стоянку, розгорнути табір, приготувати їжу, відпочити, трохи поспати, подивитися на сторони, поспілкуватися з товаришами нарешті. Відтак, крім ходового часу, весь інший час – це перепочинок. Сюди входить і малі зупинки для відпочинку, й обідні привали, тобто велика частина доби. Звідси висновок: у поході стояти не менш важливо, ніж йти.
Де стоїте? Як стоїте? Скільки стоятимете? Ось ті запитання, на які необхідно відповісти щодня під час вибору місця для ночівлі — великого чи малого
.На питання «як?» відповідь лаконічна – «добре». Добре стоїть! – це основний девіз туристичного походу.
Яке ж значення вкладається у девіз «Добре стояти»? У книзі, запропонованій читачеві, зроблено спробу відповісти на це не таке вже й просте питання. Під час роботи над рукописом автор опирався, звісно, на власний досвід, досвід своїх товаришів по походах та матеріали літератури, необов’язковий перелік яких наведено в кінці. Використано, зокрема, мотиви кількох фрагментів книги Г. Аронова та ін. «На байдарці — за здоров'ям».
Матеріал книги є, отже, певною мірою оглядовим.
Автор сподівається, що інформація та деякі поради, наведені в книзі, будуть корисні для багатьох мандрівників-туристів, передусім – для початківців.