Карійська стежка - півострів Бозбурун

Збір групи о 10 ранку на автовокзалі курортного містечка Мармарис. Там ми докуповує продукти, перепаковуємо рюкзаки і близько полудня виїжджаємо на маршрутці в селище Ташлуджа, де і почнеться похід. Сьогодні ми пройдемо зовсім небагато - трохи віддалимося від селища і поставимо табір на березі озера.

Йдемо по незаселеній південно-західній частині півострова Бозбурун. Крім нас тут майже нікого немає. Ну хіба що пастухи, кози і яхтсмени :) Останні запливають сюди, щоб припаркуватися на ніч у відокремлених бухтах. До однієї з них ми сьогодні і прямуємо. По дорозі подивимося руїни античного міста Фенікс. Ночуємо в наметах на березі Егейського моря.

Наша бухта була останньою крапкою, куди є хоч якась дорога (грунтовка). Далі з інфраструктури є тільки стежки і море. Ми спробуємо йти пішки)). Наша мета - південний край Бозбуруна, а точніше бухта Бозуккале. Неподалік від нашого табору є руїни фортеці (теж Бозуккале), але туди ми підемо вже завтра.

Сьогодні у нас днювання - намети залишаються стояти в бухті, а ми маємо можливість погуляти трохи без нічого. Можна досліджувати руїни фортеці, помилуватися з них видом на масивну фігуру грецького острова Родос на горизонті. Можна просто валятися на пляжі. Ну а для найактивніших буде прогулянка на самий край мису Бозбурун до руїн стародавньої Карамакі. Там більш-менш збереглося кілька цікавих храмів, та й взагалі - край землі))

Один край землі ми з вами вивчили, можна перебиратися до наступного. Збираємо табір і йдемо назад на Схід. Щоб було цікавіше, для зворотної дороги ми виберемо нову стежку, по північній стороні мису. Беремо невеликий перевальчік (з нього знову видно Родос) і спускаємося на нічліг в чергову бухту.

Знову проходимо через селище Ташлуджа (звідки ми стартували 5 днів тому). Заходимо в магазин і на ринок злегка поповнити запаси. Тепер магазини будуть зустрічатися частіше)) Трохи обважнілі ми залишаємо цивілізацію і спускаємося до узбережжя. Стаємо табором у великій бухті Согюткою.

Спочатку йдемо прямо по березі. Проходимо село Согют і починаємо підніматися на потужний (за мірками карійського стежки) хребет. Насправді він не більше 200 метрів заввишки, тобто зовсім дрібниця для справжнього туриста, який прагне возз'єднатися з морем))
За перевалом нас чекає з пус в село Бозбурун, відоме своїми верфями. Тут будують і ремонтують величезна кількість яхт, екскурсійних корабликів і інших плавзасобів. Трохи дивимося як інші працюють, перевіряємо не завезли чого смачненького в магазин і виходимо за селище щоб заночувати на терасованому схилі. Так, у нас сьогодні НЕ бухта!

На цілих пів-дня йдемо від моря. Потрібно перевалити через гряду Kepez Dagi щоб знову благополучно вийти до берега в районі бухти Деліклійол Кою. Посеред цієї бухти є острівець з крихітної фортецею. Ще якісь оборонні споруди є прямо на березі. Проходимо все це і селище Селіміє на додачу. Грунтовно заглиблюємося всередину суші, щоб розбити табір серед античних руїн за селищем Кізілкой.

Продовжуємо віддалятися від прибережної суєти. До обіду нам було б непогано взяти перевал (не дуже високий, але щодо крутий), щоб в результаті спуститися до селища Байір. Ми не зупинимося на досягнутому і знову полізли вгору. За таким перевальчіком знаходиться головна визначна пам'ятка сьогоднішнього дня - каскад найкрасивіших водоспадів. Вони ховаються в заповідному лісі (тобто намети поряд з водоспадами ставити не можна). Так що ми пройдемо трохи далі і станемо на нічліг за межами охоронної зони.

Останній день походу по карійського стежці. Буквально за годину-півтора спускаємося в селище Тургут, сідаємо на маршрутку і ще через годину ми будемо вже в Мармарисі. Це буде десь в районі 13.00. Похід завершений. Можна зняти житло і залишитися ще на пару днів у моря або тут же поїхати в аеропорт. Нагадаю, що добирання до Даламан може зайняти від півтора до двох годин. Так що, щоб не ризикувати вам потрібні вечірні рейси (Не раніше 19.00).