Цей звіт про тур: Найвищі вершини
Коли гори були ще вдалині, я вже зрозумів, що на мене чекає незвичайний час. Трохи приховані серпанком гори, робили навіть дорогу на місце старту чимось незвичайним. Але найцікавіше мене, звичайно ж, очікувало в поході...
Перше що здивувало це досить велика та різноманітна група. І не дивлячись на ймовірність складнощів (через велику кількість народу переходи могли затягуватися, адже фізична форма у всіх різна) ми проходили навіть більші ділянки шляху, ніж були заплановані.
Вже перший підйом, який, до речі, проходив під невеликим дощем, відкрив погляду, чарівну атмосферу. Я відразу згадав Толкіна та його Володаря Кільця. Ми як «Братство обручки» пробиралися через казкові пейзажі чорногорського хребта. Ліс змінювався вершинами, а з вершин відкривалися чудові горизонти гір, що синіли вдалині.
Навіть дошкульний вітер захоплював. Незважаючи на холод і важкі підйоми, неможливо було не насолоджуватися величчю, яка була довкола.
Якось вітер зігнав нас нижче, і ми заночували біля гірського озера. Це була, мабуть, найхолодніша ночівля, але озеро і річечка, що випливає з нього, і незвичайні низькорослі сосни зробили його ще й найкрасивішим місцем ночівлі.
Підйоми на найвищі вершини України принесли купу захоплення. Хотілося запам'ятати все точно - види, прохолоду гір, навіть біль м'язів, і невимовне задоволення від того, що знаходишся так високо. Думаю, словами передати весь букет емоцій та вражень у мене навряд чи вийде, тому просто дам маленьку пораду – обов'язково побувайте в Карпатах, обов'язково пройдіть чорногорським хребтом. Окремо хотілося б відзначити сходження на р. Петрос. Це був найскладніший і найвидовищніший підйом, причому видовищний він був як біля підніжжя, так і на вершині.
І, нарешті, я не можу не згадати наш путівник. Похід був не тільки видовищним, а й цікавим. Oleg завжди відповідав на наші питання, часом навіть дурні, і запитував вдесяте. Біля вогнища було багато історій про гори та кілька традиційних страшилок. І, до речі, нічне небо в Карпатах просто чудове.
Можна багато написати про похід, і про те, що і як, але все це будуть просто слова, які не передадуть і одного відсотка тих вражень та досвіду, які можна отримати, просто сходивши в такий похід. Одним словом, рекомендую… не пошкодуєте.
Михайло Губко, м.Слов'янськ.