Відчуття руху життя

Маршрут «Вода та каміння» Крим, 3-8 травня 2011.

Вітаємо організаторів походу, які так якісно склали маршрут, підготували провізію. Особливу подяку висловлюємо інструктору, який супроводжував нас у цьому поході. Дякуємо за його чуйність, відповідальність та уважність до кожного учасника нашої групи незалежно від фізичної підготовки.
Дуже рекомендую кожному бажаючому піти в похід не відкладати свою ідею в довгий ящик! Ідіть і ви ні мало не пошкодуєте! Відчуття безтурботності, свободи і єдиної команди ніде не пізнається так, як далеко від цивілізації, далеко від вдома та у подоланні самого себе.

Хотілося б одразу привітати всіх організаторів походу, які так якісно склали маршрут, підготували провізію, привітати всіх учасників походу, які впоралися з поставленою метою дійти до кінця по цьому маршруту, а також тих, хто зійшов з маршруту, адже навіть ухвалити рішення піти в похід це вже великий вчинок, я та моя подруга приймали рішення і збиралися піти в піший похід рівно три роки!

Особливу подяку висловлюємо інструктору, який супроводжував нас у цьому поході. За його чуйність, відповідальність та уважність до кожного учасника нашої групи незалежно від фізичної підготовки.

Думка піти в піший похід прийшла в наші голови три роки тому після того, як ми познайомилися в кінному поході горами Уралу, а також за рекомендацією друга. Причому якщо ви хоча б на секунду замислитеся про похід і вибір маршруту, то на який би маршрут ви не наважилися, Крим та гори це найпрекрасніше місце з чудовими краєвидами на природу з внутрішньої сторони, яку не побачить абсолютно кожен відпочиваючий, який прибув до Криму просто полежати на пляжі. У кожного є своя думка та свій погляд, тому навіть перебуваючи в одній команді кожен із учасників бачать одне й теж по-різному.

Ще не прибувши на місце зустрічі, у нас вже почалися труднощі подолання та вирішення проблем. Ми примудрилися запізнитися на літак до Сімферополя та гурт довелося наздоганяти, коли вся група вже була в дорозі. Швидке реагування та оперативність, інструктора групи на нашу проблему дозволила нам наздогнати їх вже ввечері на стоянці біля Мармурової печери. Бажання подолало всі проблеми виникли на дорозі, та замінивши квитки на літак ми прибули надвечір у Сімферополь забрали з вокзалу необхідну спеціально приготовлену для нас екіпірування та за допомогою чуйних аборигенів дісталися вказаного інструктором місця. Теплота прийому після важкого дня здивувала та приємно порадувала, т.к. зустрів нас гаряча вечеря та чай.

Розуміння всієї групи до нашого запізнення дозволило прямо з раннього ранку відвідати Мармурову печеру в якій за шість разів відвідування Криму вдалося нарешті побувати. Мармурова печери це дуже варте видовище, як тільки спускаєшся туди усвідомлюєш наскільки різноманітна і потужна сила природи, щоб створити таке вікове диво світу. Виникає якесь відчуття таємничості та казки і ти серед усього цього здається лише маленьким мурашкою в великий природний ланцюжок.

Перший день походу здався нам нескінченно довгим зі своїми виляючими стежками спусками та підйомами по горах. Увечері у знемозі ми впали спати в намет з думкою що з ранку, напевно, хворітиме кожен м'яз наших тіл і треба буде змусити себе встати та йти далі.

Всі наступні дні перебування на природі пролетіли зовсім не поміченими, так як природа і чисте гірське повітря надали сил, а нескінченна різноманітність найкрасивіших видів створених природою остаточно вилікувало всі негаразди вставали по дорозі.

Похід це чудове відчуття руху життя, тому що йдеш ти повільно нікуди не біжиш, не поспішаєш, як це часто буває в повсякденному житті і відповідно встигаєш розглянути все довкола себе в деталях! Невимовна свобода від думок, ні про що не доводиться думати, просто йдеш і відпочиваєш від метушні міський. Думаєш тільки про дорогу, про природу, про те, що треба йти, про тому що є мета попереду хоч і то думаєш більше візуально очима споглядаючи невимовну словами природу Криму!

Ще хотілося б помітити чистоту та красу гірських річок та величність водоспаду Джур-Джур із прозорою водою з яких можна взяти та попити водички, а також викупатися. До речі вода звичайно далеко не тепла, але однозначно дуже м'яка та приємна для шкіри. Якщо ви готові поплескатися в водичці температурою в 8-10 градусів прихопіть собі купальник.

Дуже рекомендую кожному бажаючому піти в похід не відкладати свою ідею в довгий ящик! Ідіть і ви ні мало не пошкодуєте! Відчуття безтурботності, свободи і єдиної команди ніде не пізнається так, як далеко від цивілізації, далеко від вдома та у подоланні самого себе. Ніщо не може затьмарити те душевне стан, який супроводжуватиме вас весь похід, хоча не можна не помітити, що погодні умови супроводжували нас не найсприятливіші! Найчастіше було сиро, волого і йшов дощик! Щовечора доводилося сушити одяг, щоб одягнути її наступного дня! Після такого маршу кидка починаєш цінувати та поважати матінку природу, яка створила таку не людську красу з усіма її плюсами і мінусами. А ще дуже приємно наприкінці маршруту зрозуміти що ти зробив це!

Щодо порад та вимог до одягу…. …..Кожному своє: комусь і двох валіз барахла здасться не достатнім, а комусь достатньо і скромного скарба, але майте на увазі кожен зайвий грамчик у вашому рюкзаку заважатиме вам на маршруті як кілограмчик!

Особисто мені цілком вистачило нижче наведеного списку: Пара футболок, пара штанів (Тканина швидкосохнуча), светр (ФЛІС), дощовик (ВАЖЛИВО), дві пари (Зручного) взуття, кепка, намет (брали на прокат на трьох), рюкзак, фляга, килимок (так само в прокат), ножик і вилка (які відібрали при посадці в літак), вологі серветки, туалетний папір, кухоль, ліхтарик (налобний), мило (взяли одне на двох, до речі і милом цілком можливо помити голову), паста (один тюбик на двох), зубна щітка, рушник середнього розміру, шкарпетки теплі та шкарпетки прості (дві пари), купальник. Ось і все! Так що не переутрудняйтесь тягнути з собою пару саквояжиків все одно не скористаєтеся! А Вам слабко?

P.S. Присвячується походу по Криму і моїй подрузі, яка мене найбільше розуміє.

Ніде природи немає чудовішого,
Чим далеко в глушині в горах,
Де ти один з природою разом,
Де ти ходиш на двох ногах.
Куди машинам не доїхати,
Куди лінивим не дійти,
І де волю відчуєш ти,
На рівні своєї душі!
Де дихаєш повітрям ти чистим
І п'єш з джерел джерела
Командний дух сповнений сенсу
Не страшна вогкість дощу,
Де багаття тепло так тліє
Зібравши навколо себе народ,
Куди захочеться повернутися
Більше, наступного року.
Де ти перевіриш свої сили,
Де ставиш цілі, щоб дійти
Щоб відчути себе гідно
Наприкінці пройденого шляху!