Ліричні похідні пісні

Коли йдеш ти на побачення, Обирай коротший шлях. Своєму коханому знак уваги, Квіти зірвати не забудь. Нехай вони не будуть трояндами, Нехай виросли в луках. Дощем пахнуть, пахнуть грозами – Квіти свіжі в твоїх руках. Твої сумніви розвіються, Коли подаруєш їй букет. І можеш ти цілком сподіватися, На позитивну відповідь.

ЗАПАЛИ

Я дивлюся на багаття, що догоряє,
Танцює рожевий відблиск вогню,
Після важкого дня сплять товариші, /
Чому серед них немає тебе     /  2 рази

Де тепер ти по світу блукаєш
З молотком, з рюкзаком за спиною,
І в яку сторінку закинута /
Тією бродячою нашою долею  /  2 рази

Може, по тайзі пробираєшся,
До колін угрузаючи в багні,
Чи під сонцем безжальним маєшся /
Десь у Казахстанському степу /      2 рази

Запорошена пилом дорожнім
У сотнях верст від житла осторонь,
Може ніч коротаєш тривожну /
І не думаєш ти про мене           /  2 рази

Ти не знаєш, як часто ночами я,
Присунувшись ближче до вогню,
Як тужу тебе згадуючи я, /
Цю сумну пісню співаю       /  2 рази

Я дивлюся на багаття, що догоряє,
Танцює рожевий відблиск вогню,
Після важкого дня сплять товариші, /
Чому серед них немає тебе?    /   2 рази

У ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ

Запали, милий, запали
Може завтра з наступом світанку
Ти підеш тайгою знов
З перевалу стежку шукати.

 Перед тобою, милий, шлях далекий. 
 Багато важких і дальніх доріг. 
 Але я знаю, ти все здолаєш 
 І що шукаєш – завжди знайдеш. 

 У беріз облітло листя, 
 Зранку замерзає вода, 
 Значить час прийшов знов 
 Нам із тобою до Москви виїжджати. 

 Запали, милий, запали 
 Може завтра з наступом світанку 
 Ти підеш тайгою знов 
 З перевалу стежку шукати. 

КОЛИ ЙДЕШ ВИДАТИ

Дорогі подарунки дарувати, 
Але зате в ці весняні ночі 
Я можу про кохання говорити. 


 Я можу в очікуванні побачення 
 До світанку простояти під вікном 
 І в предранішні ранні години 
 Щоразу повертатися пішки. 

 Я поки що живу в гуртожитку, 
 Захоплююсь своєю мрією, 
 Нічого не відкрив, 
 Але воно неодмінно буде за мною. 

 Ти не думай, що я неуважний 
 Що квітів не кидаю до ніг, 
 Я тобі в цей чудовий день 
 Своє вірне серце віддам. 

У ВЕСНІ

Коли йдеш ти на побачення,
Ти вибирай коротший шлях.
Своїй коханій знак уваги,
Квіти зірвати не забудь.

  Хай вони не будуть трояндами,
  Хай вони росли в луках.
  Дощами пахнуть, пахнуть грозами
  Квіти свіжі в твоїх руках.

Твої сумніви розвіються,
Коли подаруєш їй букет.
І можеш ти цілком сподіватися,
На позитивну відповідь.

Пісня з к/ф "Доброго ранку"

1. На мої землі прийшла весна, 
Одяглась у мереживо лісу. 
Ходімо, кохана моя     2 рази 
Помилуємося березою. 

2. Стоїть берізка на пагорбі 
І здається молодою нареченою, 
А соловейко на світанку         2 рази 
Співає їй пісню відому. 

3. Природа знову молода, 
Біжать весняні струмки. 
Любов не тиха вода        2 рази 
А швидка течія 

4. Проходять пари над рікою, 
Гармоніка дзвенить. 
Любов, друзі, таке питання, 2 р 
Яке стосується кожного. 

ДОБРГОРАННЯ

1. Що нам вітри, 
Що нам зливи й тумани, 
До цілі світлої 
Ми прагнемо невпинно 
Де дороги пробіжать 
Наш мужність і труд, 
Добрим словом люди зведуть 

Приспів: Зоря встає 
        Дорога вдаль веде, 
        Кругом земля квітне, 
        Сяють ріки, 
        А серце жде. 
        Ну де ж ти, моя 
        Необхідна 
        Любов на віки. 
        Біжать, миготять версти, 
        Та де ж той перехресток, 
        Де чекає мене, 
        Де чекає мене моя 
        Необхідна 
        Любов на віки. 

2. Якби знали б, 
Де любов свою ми зустрінемо, 
В дальній край ми 
Полетяли б, як вітер, 
Хай дорога далека, 
Далека і нелегка, 
Зустріч буде з нею напевно. 

Приспів: 

2. 
    3. Видно, всім нам 
Бути друзями, завжди в тривозі 
Хто ж знає, 
Де зійдуться дві дороги, 
Дві дороги, два шляхи, 
Щоб одне одного ми знайшли, 
Щоб разом пліч-о-пліч іти. 

Приспів: 

Чайка

/з к-фа "Доброго ранку"/

З добрим ранком, дорога.
Розлучаємось ми з тобою
І любов моя велика
Залишається за кормою.

  Тільки чайка за кормою
  Сиротливо закричить,
  Тільки серце молоде
  Самотньо застукотить.

До побачення, дорога.
Розлучаємось ми з тобою,
Ти наліво, я направо -
Так призначено долею.

  Ходять хвилі одна за одною,
  День за днем, з року в рік,
  А ось ті, що люблять, розлучаються,
  Краще б навпаки.

Але сподіваюсь я на зустріч,
Скільки треба буду ждати,
Буду ждати заповітний вечір
І без утоми страждати.

  Навіть сонце кожного ранку
  Жде побачення з землею
  То невже, дорога,
  Ми не зустрінемось з тобою.

Якщо сонце кожного ранку
Жде побачення з землею
Нам побачення ждати не треба
Зустрілися ми з тобою.

  І йде назустріч сонцю
  День чудовий золотий
  З добрим ранком, мій коханий
  З добрим ранком, краю рідний.

БЕРЕЗА

1. Сяють у небі зірниці,
Мигають удалині ліхтарі,
Сьогодні дівчині не спиться
І їй не заснути до зорі.

2. Майнув семафор край вокзалу.
Я образ далекий ловлю.
Сьогодні дівчина сказала,
Уперше сказала "люблю".

І вічно, і живо, і ново,
До невідомих далей ваблячи,
Старовинне миле слово
Кличе й тривожить мене.

Далеко за даллю безмірною,
Веселу зустрівши зорю,
Зізнання це, мабуть,
Я тисячу разів повторю.

Я вірю, я вийду назустріч,
Що б не було в нашій долі.
І життям своїм відповім,
Усім серцем відповім тобі.

Майнув семафор край вокзалу.
Я образ далекий ловлю.
Сьогодні дівчина сказала,
Уперше сказала "люблю".

ГАЛКА

.Вогнів так багато золотих
На вулицях Саратова.
Хлопців так багато нежонатих,
А я люблю жонатого

Ех, рано він завів сім'ю -
Сумна історія.
Я від себе любов таю, а від нього -
Тим більше

Я від нього втекти хочу,
Лиш тільки він з'явиться.
А раптом усе те, про що мовчу -
Само собою скажеться.

Його я бачити не повинна,
Боюся йому сподобатись.
З любов'ю впораюсь я сама,
А разом нам не впоратись.

НИНКА.

Залетіла до нас у краї 
Я іду затихлим садом 
Де ж ти, любов моя? 

По засніжених стежинок 
Крізь уснулі кущі 
Галка, Галочко, Галинко 2р. 
Де знайти твої сліди? 

Чи не тебе ль під стук вагона 
Згадував часто я. 
Наші зустрічі біля клена 
Пам'ятаєш, любов моя? 
Пам’ятаю білу хустинку 
Крізь берези, що проминають 
Галка, Галочко, Галинко 
Де знайти твої сліди? 

Щодня в години перепочинку 
Вечорами біля вогню 
Мені тебе не вистачало 
Чи чуєш, любов моя? 
Пам’ятаю вулицю Неглінську, 
Пам’ятаю чисті Пруди, 
Галка, Галочко, Галинко 
Де знайти твої сліди? 

Не від листя чорпала 
Почув нещодавно я, 
Що геологинею ти стала 
Правда це, любов моя? 
Немає відповіді, вітер свище, 
І тебе як і раніше, немає. 
Хто любить – той відшукає, 
Навіть найважчий слід. 

АЛІНО

У тому місті південному,
Де сині далі,
Де повітря, вода і тепло
Її білокрилою чайкою звали
І ім'я їй те пасувало.

Приспів: Чайка, - повторюють мимоволі вуста
        Чайка, - ти як піна морська чиста
        Чайка, білокрила чайка,
    2р. Чорноморська чайка
        Моя мрія.

Сердито свистіли матроси Тсводу,
Коли на морській синяві
Вона виводила свій маленький ялик
Назустріч дев'ятій хвилі.

Приспів:

Я пам'ятаю той вечір багряно-ліловий,
Магнолії в білому цвіту.
І твій поцілунок гіркувато-солоний
І бронзових рук теплоту.

Приспів.

Вона полетіла вздовж Чорного моря
І мені не наздогнати її знову
Довірливій чайці розставила сіті
Інша велика любов.

Приспів.


Каховка, Каховка, рідна гвинтівка,
Гаряча куля, лети!
Іркутськ і Варшава, Орел і Каховка -
Етапи великого шляху.

Ти пам'ятаєш, товаришу, як кулі дзвеніли
І рівно строчив кулемет?
І дівчина наша проходить у шинелі,
Палаючою Каховкою йде.

Ти пам'ятаєш, товаришу, як разом боролися,
Як нас обіймала гроза?
Крізь бій і перемогу як нам усміхалися
Її блакитні очі.

...
Чимало довелося нам пройти
Ми мирні люди, але наш бронепоїзд
Стоїть на запасній колії.

Тож згадаймо ж юність свою бойову,
Тож вип'ємо за наші справи,
За нашу країну, за Каховку рідну,
Де дівчина наша жила.

ПІСНЯ ПРО МРІЮ

Про що сумує берізонька
Усі ночі напроліт,
І що їй рано-вранці
Спокою не дає.

  Я вийду в сад, і схилиться
  Берізка на плече,
  Про що вона тривожиться,
  Печалиться про що.

Вона мовчить, не висловить
Зізнання своє.
Такий неговіркий
Характер у неї.

  І я б із милим зустрілася,
  Припавши до його плеча,
  Та тільки в час побачення
  Гублюся і мовчу.

Коли берізку струнку
Ти зустрінеш на шляху,
Ти на неї, будь ласка,
Увагу зверни.

  Побачиш, яка струнка вона
  І яка сумна на вигляд
  І, можливо, здогадаєшся,
  Про що вона сумує.

ТИХИЙ ВЕЧІР

Осінь раннім листопадом
Залетіла до нас у краї
Я йду затихлим садом
Де ж ти, любове моя?

По засніжених стежках
Крізь заснулі кущі
Галко, Галочко, Галинко   2р.
Де знайти твої сліди?

Чи не тебе під стукіт вагона
Згадував частенько я.
Наші зустрічі біля клена
Пам'ятаєш чи, любове моя?
Пам'ятаю білу хустинку
Крізь біжучі стовбури
Галко, Галочко, Галинко
Де знайти твої сліди?

Щодня в години привалу
Вечорами біля вогню
Мені тебе бракувало
Чуєш чи, любове моя?
Пам'ятаю вулицю Неглинку,
Пам'ятаю Чисті Ставки,
Галко, Галочко, Галинко
Де знайти твої сліди?

Не від листя чергова пошта
Почув нещодавно я,
Що геологом ти стала
Чи правда, любове моя?
Немає відповіді, вітер свище,
І тебе, як раніше, немає.
Той, хто любить, той відшукає,
Навіть найважчий слід.

СИРІНОВИЙ ДИМ

По висячій стежці
Ми йдемо із села в село
Зав'яжи хустинку Нінко,
Щоб її не зірвало.

Там за далекими лісами
Чудовий місто Ленинград.
Він тепер, звісно, з нами
Повстречатися радий буде.

          Наш день минув,
          Ох, гарно!

Ми непрохідними лісами
Пробираємося завжди.
І тоді вирішили самі
Що похід - от це – так!

І коли наш день закінчився
На привалі біля вогнища
Нашу пісню гучніше, голосніше
Співай, гітара до світанку.

          Наш день минув,
          Ох, гарно!

Гвоздики

Їхали ми селами, станицями,
Співали дзвінко пісні над рікою.
2р. Зустріли біля околиці
Дівчину з каштановою косою.

Приспів: Дівчина, яка дівчина.
        Яка горда любов моя.
  2 рази Ніченько, яка ніченько,
        За рікою трелі солов'я

Підійшла вона і стала поруч,
Налила мені кухоль молока.
2р. Ах, хороша дівчина
Альона, а очі, лукаві очі.

Приспів.

Чого ти голову схилила
І дивишся журно на косу?
2р. Чого ти зронила, Альоно
Дівочу гарячу сльозу?

Приспів.

Чекай мене, рідна, заспокойся.
Твій я образ при собі ношу,
2р. Знаю я, що ти повернешся, Альоно
І тоді тебе я обійму.

Осіннє листя

Нехай
Від мене ти вдалині росла,
Закохана ти в іншого була
Ревнощів до минулого не таю
Хочеш пісню тобі заспіваю.
                 Прощай.

Іду я в далекий край.
Там я буду зовсім молодим,
Сивина відлетить як дим.
Це юності край
                 Прощай.

Прощай.
В тому саду є лавка в саду,
До неї я несміливим хлопчиськом прийду,
Щоб тепло милих кіс вдихнути
Перший свій поцілунок повернути
                 Прощай.

Там мене біля лавки зустрічай
Щоб усе було як уперше,
Наче знову твоє життя почалося,
А не хочеш ну що ж
                   Прощай.

ПІДСНІЖНИК

\rom I. Вечір затихає над Москвою,
Тихо над столицею в цей час.
Я хотів би зустрітися з тобою,
Та тебе зі мною немає зараз.
     тихий вечір, теплий вечір,
   Я такі вечори люблю,
   У цей тихий, теплий вечір,
   Для тебе кохана співаю.

\rom II. Картку твою безцінною ношею
Я ношу в кишені піджака.
Ти була тоді такою гарною,
Гарячою була любов твоя.

\rom III. Вітре, дуй, сильніше нам назустріч
Волосся розвій і міцніше дуй.
Я запам'ятаю лагідні зустрічі,
Перший справжній поцілунок.

Ландиші

\rom I. Бузковий туман над нами плине,
Над тамбуром горить прощальна зірка.
Кондуктор не поспішає, кондуктор розуміє,
Що з дівчиною я прощаюся назавжди.

\rom II. Я пам’ятаю ті слова, що ти тоді сказала,
Рух милих губ, повік твоїх політ.
Ще один дзвінок – і стихне шум вокзалу,
Ще один дзвінок – і потяг відійде

\rom III. А поруч ти стоїш, і сльози витираєш,
Може, через рік побачення прийде.
Може, через рік мене ти загубиш,
Ще один дзвінок – і потяг відійде, і потяг відійде

\rom IY. Залишилися позади всі зустрічі,
Розлуки,
Залишилися позади рідні краї,
Все зникло позади, у бузковому тумані,
Лише світить, як маяк прощальна
зірка.

ТИША

Гвоздики, червоні, багряно-палаючі
Запашні дарувала ти
І вночі снилися мені
Сни небувалі,
Мені снилися червоні квіти, квіти

  Мені снилася дівчина
  Така мила, така ніжна
  На вигляд - гроза
  А душу ранили мрії оманливі
  І пекли промінні її очі.

Мені снилося, ніби вона, втомлена,
Схилила голову на груди мої,
Ось цю дівчину з очима карими
З очима пекучими тепер люблю.

ОСІННЄ ЛИСТЯ

Осіннє листя кружляє і кружляє в саду
Між яблунь гіллястих я поруч з тобою
                                   іду.
І щасливий лиш той, чиє серце співає
Хто поруч з коханим іде.

Зоря в небі червона, зарічна далеч ясна
І осінь прекрасна, коли на душі весна.
Деревам цвісти, нам поруч іти,
Весняний світанок попереду.

  Нехай роки минають,
  Живе на землі любов
  І там, де розсталися ми,
  Зустрінемось знову і знову.
  Нехай роки летять
       і листя шумить,
  Та світиться юності погляд.

НЕЗАБУДКА

Не в саду цвітуть квіти
Найкрасивіші.
За всі квіти прекрасніша ти,
Незабудко мила,
В інституті розцвіла,
Цілий курс з розуму звела
Незабудко ясноока, мила моя.

  За тобою ходжу, як тінь
  Я страждаю цілий день,
  Я тужу, я страждаю,
  Навчатися стало ліньки.
  І коли сідаю зубрити,
  Не можу тебе забути
  Незабудко ясноока, мила моя.

За вікном уже весна
Гомінка, бурхлива.
Чого ж ходиш ти сумна,
Незабудко мила?
Чого ж ти ніс повісила.
Адже не скоро сесія,
Невже ясноока
Теж закохана.

Не в саду цвітуть квіти
Найкрасивіші.
За всі квіти прекрасніша ти,
Незабудко мила,
В інституті вчиться,
Змушує мучитися
Незабудко ясноока, мила моя.

ПІДСНІЖНИК

1. По горах під сонцем весняним
Сходив я всі шляхи
Я в квітах шукав підсніжник,
Та ніяк його не міг знайти

Приспів: Ей-я, гей-я де ж ти,
        Де ж милі риси?
        Довго я знайти не міг
        Мій підсніжник,
        Мою квітку

2. Перед тобою я благоговію,
Я в тебе вже рік закоханий.
Ти прекрасна немов фея,
Я тобою навік полонений

Приспів:

3. Дні, як у казці, чергуючись,
Пролітають немов сон
Я твоєю красою милуюся
У світлі сонця і місяця.

Приспів:

КОНВАЛІЇ

1. Ти сьогодні мені приніс
Не букет із пишних троянд,
Не тюльпани і не лілії.
Простягнув мені несміливо ти
Дуже скромні квіти
Та вони такі милі.

Приспів: Конвалії, конвалії -
        Світлого травня привіт
        Конвалії, конвалії -
        Білий букет

2. Хай не яскраве їхнє вбрання,
Та такий ніжний аромат.
В них весни чарівність.
Немов пісенька без слів,
Немов перше кохання,
Немов перше зізнання.

Приспів:

3. Я не вірю, що роки
Гасять почуття інколи.
У мене інша думка.
Вірю, будеш кожен рік,
Хай хоч багато днів мине,
Ти дарувати мені у дні весняні -

Приспів: Конвалії, конвалії -
        Світлого травня привіт
        Конвалії, конвалії -
        Білий букет

ТИША

Вночі за вікном хуртовина, хуртовина.
Блілий неспокійний сніг.
Ти живеш за тридев’ять земель,
Ти не згадуєш про мене.

 Знаю навіть листів не прийде,
 Пам'ять більше не потрібна.
 По нічному місту блукає
 Тиша

 Я тебе не чекаю давно-давно,
 Бо скільки років я на тебе чекала,
 Щастя в людей завжди одне,
 Тільки я його не зберегла.

 Вночі мені спокою не дає
 Гірка моя вина
 Вночі за вікном дзвенить, співає
 Тиша

 Тільки б мені тебе знайти, знайти
 Ошукати в будь-якому краю
 Тільки б тобі сказати: пробач