Легенда про Чорного Лікаря та Чорного полковника

Жив у селі Кози в Сонячній долині, на південному сході Криму, учень Авіценни – лікар-цілитель, який знав магію, лікувальні трави та закони руху небесних світил. За його безкорисливу доброту, мудрі поради та талант до зцілення селяни прозвали його своїм Доктором. Проте талант цього доброго, розумного і невгамовного чоловіка не обмежувався лише зціленням. На своїх землях він займався виноградарством і після довгих років роботи вивів два надзвичайні сорти винограду, з ягід яких Доктор готував дорогоцінне вино кольору темних магічних рубінів. За допомогою цього вина він творив дива, повертаючи до життя безнадійних хворих. Слава про Доктора та чудо-напій незабаром переступила межі Кіммерії.

Якось доля привела полковника, що тікав від інтриг царського двору, до цього далекого, глухого та чарівного куточка Криму. У затишному будинку між горами й лісами, на березі Чорного моря він провів життя у полюванні та довгих душевних розмовах з мудрим лікарем.

Пристрасть полковника до полювання з роками зросла. Він від природи був хоробрим і безстрашним, чимало разів ризикував життям. Одного разу під час чергового полювання полковник отримав важке поранення від кабана-секача, якого було підстрелено. Кровоточивого його привезли мисливці до дому лікаря, але того не було вдома. Прибулі сусіди порадили мисливцям налити полковнику чудодійного вина. Щиро бажаючи допомогти, друзі дали йому випити повний глечик магічного напою. Чудо знову сталося: помираючий відкрив очі, підвівся… Але глечик виявився надто великим: миттєво зціливши тіло та відновивши сили, вино так само швидко затуманило розум. П’яний вином, сам того не бажаючи, полковник накинувся на лікаря, який повертався у сутінках, і вбив його, прийнявши за ворога на полі битви. А коли отямився, страшна звістка про смерть друга миттєво й назавжди примусила його тверезити. Він дав клятву більше ніколи не пити й краплі вина.

Селяни, які обожнювали лікаря-чаклуна, дали своїм дітям імена на згадку про цю історію. Одного назвали “Екім Кара” – “Чорний Лікар”, іншого – “Джеват Кара” – “Чорний Полковник”.

І донині вина з такими назвами зберігають у собі, мов казлова жива й мертва вода, два протистояльні начала: цілюще та руйнівне, мов мед і отрута…

Ці автохтонні сорти ростуть і зберігають свої смакові якості та лікувальні властивості лише в унікальній ґрунтово-кліматичній зоні Сонячної долини Криму, на місці колишніх виноградників Доктора. Перенесені ж в інші місця й регіони, сорти можуть давати вищі врожаї, але при цьому втрачають свої неповторні переваги.

Вперше сорт вина "Чорний Доктор" було випробувано в досвідченому виноробстві у 1933–44 рр. І вже в 1940 році вино врожаю 1939 року, яке виготовили на винному пункті в селі Кози, отримало високу оцінку на Всесоюзній дегустації в Москві. Як і багато червоних вин, "Чорний Доктор" має радіопротекторну дію, Р-вітамінну активність. Містить вітаміни В1, В2, В6, В12, найрідкісніші органічні кислоти та біологічно активні речовини. Глюкоза і фруктоза легко засвоюються організмом людини і є додатковою енергетичною підтримкою для серцевого м'яза, сприятливо впливає на стан кровоносних судин при атеросклерозі.

Згідно з давнім повір’ям, вино слід було вживати при втраті людиною крові, виснаженні та ослабленні сил. Воїнам, які поверталися з поля брані, давали пити це вино і ними ж промивали рани. Високі бактерицидні властивості "Чорного доктора" сприяли швидкому загоєнню. Його дія подібна до застосовуваної в медицині “зеленки”.

Букет вина оригінальний тонами чорносливу, шоколаду та тонкими відтінками ванілі. Смак повний, оксамитовий, з вираженими тонами сушеної груші, молочних вершків, саф'яну та царьградської шовковиці. Пікантна терпкість не заважає вину бути м’яким, гармонійним, злагодженим. У післясмаку відчувається приємний відтінок какао та вершків. Отже, його не лише пити корисно, а й приємно і, що головне, – смачно. Лише "МОЗ попереджає" - вживайте помірно, не уподоблюйтеся Чорному полковнику.

Джерело: "Російський альманах Вина"