Надання допомоги при гірській хворобі

Якщо попри вжиті заходи у будь-кого з учасників високогірного походу проявляються симптоми гірської хвороби, необхідно:

—при головному болю приймати цитрамон, пірамідон (не більше 1,5 г на добу), анальгін (не більше 1 г за один раз і 3 г на добу) або їхні комбінації (трійчатка, п’ятірка);

—у разі нудоти та блювання—аерон, кислі фрукти або їхній сік;

—при безсонні—ноксирон, коли людина погано засинає, або нембутал, коли сон недостатньо глибокий.

При застосуванні ліків у високогірних умовах слід проявляти особливу обережність. Це стосується насамперед біологічно активних речовин (фенамін, фенатин, первітин), які стимулюють діяльність нервових клітин. Варто пам’ятати, що ці речовини створюють лише короткочасний ефект. Тому їх краще застосовувати лише за крайньої необхідності, і то вже під час спуску, коли тривалість майбутнього пересування не велика. Передозування цих засобів призводить до виснаження нервової системи та різкого зниження працездатності. Особливо небезпечна передозування цих засобів в умовах тривалої кисневої недостатності.

. Якщо група прийняла рішення про терміновий спуск хворого учасника, то під час спуску необхідно не лише систематично спостерігати за станом хворого, а й регулярно робити ін’єкції антибіотиків та засобів, що стимулюють серцеву і дихальну діяльність людини (лобелія, кардіамін, коразол або норадреналін).