Туристичне спорядження

У тривалих подорожей безліссям зазвичай беруть із собою примуси (на кшталт "Жужа" або "Турист") із запасом бензину в каністрах на 5 чи 10 л. Бензинові примуси набули найбільшого поширення серед туристів та альпіністів. Примуси типу "Жужа" мають вертикальне, а типу "Турист" — горизонтальне компонування.

Прилади типу «Жук» мають декілька модифікацій:

• «Жук» з об’ємом бачка 0,65 л і вагою 1 кг;

• «Жук-2» важить 1,5 кг, має бачок об’ємом 0,74 л, дещо більшу потужність і кращу стійкість (більша площа дна та менша висота);

• «Шмсль-3» має дві горілки, об’єм бака 1,5 л, важить 3 кг;

• "Шмель-4" з об'ємом бачка 0,95 л забезпечує безперервне горіння протягом від 4,4 до шести годин, надійно працює при температурах від -30° до +40°; маса незаправленого примуса без футляра 1,2 кг.

Невеликий примус “Турист” (вага 0,65 кг, об’єм бачка 0,125 л) найчастіше використовують як запасний або допоміжний. Він має просту та надійну горілку.

Примус “Шмель-4” (рис. 58) складається з бачка 1, у який вкручені насос 15, запобіжний клапан 2, пальник 3 через прокладку штуцера 14. У пальник ввинчений ніпель 5, що закриває конус 4. Цей конус перекриває у нижньому положенні отвір пальника і переміщується при повороті шпинделя 12 за допомогою ключа управління 13. Ущільнення шпинделя 12 підтискається гайкою 11. У раструбі пальника знаходяться колпачок 8 та відбивач 7. На пальник надітий вітрозахисний кожух 9. Насос 15 має шток з шайбами 16 та гумовим кільцем 11. До торця насоса прикручений зворотний клапан 10.

Рис. 58. Схема примуса “Шмель-4.

Перед розпалюванням примуса відвертають насос і заливають у бачок бензин через отвір для насоса, користуючись воронкою. Після цього щільно закручують насос, попередньо перевіривши затяжку кришки насоса щодо його корпусу 15. Далі треба перекрити отвір пальника, повернувши ключ 13 вправо або ліво до упору, перевірити герметичність, перевернувши примус.

Потім накачують повітря насосом 15 (15–20 енергійних качков) і прогрівають пальника, підпалюючи паливо (бензин, сухий спирт) у заглибленні 14. Кожух 9 треба зняти або припідняти. Допускається прогрів бензином, що зливається з пальника після накачування примуса: для цього треба на короткий час повернути ключ ліворуч чи праворуч, слідкуючи, щоб бензин не перелив через край заглиблення. Прогрівати бензином треба лише на відкритому повітрі. Іноді може знадобитися повторний прогрів (при нестачі палива або на морозі). Запалюючи примус, не нахиляйтеся над ним, тримайте обличчя подалі.

Запалюють примус після прогріву повільним поворотом ключа 13 від крайнього (лівого чи правого) положення до середнього. Треба відкрити пальника та підпалити пари бензину біля отвору відбивача 7. Язики полум’я біля отвору відбивача мають бути блідо-синіми, а навколо відбивача — прозора помаранчева аура. Якщо полум'я спалахнуло факелом, загасіть примус поворотом ключа в будь-яке крайнє положення і повторіть прогрів пальника. Якщо язики полум’я не утворюються, а відбивач розжарюється й чути гучний шум, загасіть примус і ще раз запаліть його. Якщо ситуація повторюється, треба почистити ніпель. Чистять ніпель кількома поворотами ключа в обидва боки. При цьому може знадобитися не лише повторне запалювання, а й повторне накачування. Під час запалювання примуса погасити полум’я можна, накривши примус щільною тканиною. Для регулювання полум'я треба повільно повертати ключ 13 у бік крайнього положення. Не треба зменшувати полум’я поворотом у бік середнього положення, оскільки при цьому псується голка. Після гасіння примуса поворотом ключа в найближче крайнє положення дайте йому охолонути і зніміть тиск викручуванням насоса.

Навіть новий примус потрібно для попередньої перевірки розібрати, а потім випробувати. Перевіряють роботу насоса: при різких качках зворотний клапан має спрацьовувати (про що свідчить клацання). Шпиндель 12 та запобіжний клапан не розбирають. Перевіряють вільний рух шпинделя та замикання каналу пальника клапаном, а також прочищення ніпеля голкою.

Примус, який був у використанні, треба оглянути, розібрати, очистити пальника від нагару, зібрати, перевірити та підготувати до роботи.

До складу похідного набору для ремонту примусів потрібно мати: пасатижі, пінцет, маленькі плоскогубці, кусачки-бокорізи, викрутку, шило, надпили, резину бензостійку товщиною 2—3 мм, ножиці, мастило типу солідолу, воронку з сіткою.

Якщо група вирушає у похід з одним пальником, потрібно мати запасний пальник та насос у зборі. Бажано мати запасний пальник типу «Турист».

Один з учасників має ретельно вивчити спорядження, слідкувати за його технічним станом та, за потреби, ремонтувати.

Витрата бензину взимку на 9—10 осіб становить близько 1 л на день, влітку — близько 0,7 л. Щоб заощадити бензин, казани та каструлі накривають чехлом зі скловолокна або азбестового волокна. Казани чи каструлі повинні мати щільно прилягаючі кришки. Ще краще, якщо вони виготовлені за типом автоклавів із клапаном, що відкривається при меншому, ніж посуд допускає, тиску пари. У цьому випадку витрату бензину можна значно зменшити.

Краще мати металеві каністри для перевезення чи перенесення та зберігання бензину з добре притертими, щільно прилягаючими пробками й замками. Об’єм каністр: 10, 5 і 2 л.