8. Сплячі мішки

Для повного відпочинку необхідні легкі, компактні, комфортні мішки, що добре зберігають тепло. Вони мають швидко просихати та бути зручними при транспортуванні. Найкраща теплоізоляція – це пух водоплавних птахів і синтетичні об’ємні матеріали.

Пір’я м'яке, має добру теплоізоляцію, але вологопоглинальне й легко зминається, через що погіршується теплоізоляція.

Більш щільне заповнення нижньої частини намету пухом веде радше до збільшення ваги спального мішка, ніж до усунення цієї недоліки. Краще для низу використовувати легкий пенополіуретановий або пенополіетиленовий килимок. Товщина спального мішка для зимових походів не повинна перевищувати 5—7 см, для літніх у горах — 3—4 см, у долинах — 1—2 см. Під товщиною спального мішка треба розуміти загальну середню товщину пакета, його матеріалів, включаючи тканину, пух, повітряні прошарки.

Зі спальних мішків, що є у продажу для спортивних походів, краще використовувати мішки-одеяла з різними синтетичними утеплювачами. Вони цілком придатні під час подорожей влітку, у середньовисотних районах та теплих місцевостях. Взимку в безлісних районах і у високогір’ї під час ночівлі вище снігової лінії доречні лише пухові мішки або мішки з еквівалентними пуху синтетичними утеплювачами.

Проте найкращі мішки все ж таки саморобні. Одномісний спальний мішок порівняно з багатомісним забезпечує вищий комфорт; не виникають проблеми при розподілі людей по наметах під час вимушеного розділення групи (розвідка, заброска тощо).

Багатомісний спальний мішок легший і дешевше одномісного в розрахунку на одну особу (для тримісного приблизно на 30%), у ньому тепліше спати. Якщо з’єднати два односпальні спальні мішки-ковдри за допомогою блискавки, то можна отримати тримісний спальний мішок, хоча й менш комфортний, ніж односпальний. Багатомісний спальник, крім меншого комфорту, не завжди зручний у перенесенні через великий об’єм; до того ж, він потребує певної кількості людей у групі, кратної його місткості.

У зимових походах добре зарекомендували себе подвійні мішки, які вставляються один в одного. Такі мішки тепліші за звичайні, хоча й трохи важчі. Подвійні мішки краще зберігають тепло завдяки повітряному прошарку, зручніші у транспортуванні та краще просушуються. Якщо тепло, обидва мішки можна використовувати окремо як літні.

Як утеплювач, як зазначено вище, найефективніший пух водоплавної птиці (гагачий, качиний, гусиний). Пух курятини, не маючи жирового покриття, намокає та довго сохне, гниє.

Останнім часом, особливо в зимових походах, використовують синтетичні наповнювачі (синтепон, нітрон та ін.). Вони малогігроскопічні, незначно проминаються, довговічні, не такі дефіцитні і досить дешеві, хоча трохи важчі й холодніші порівняно з пухом і займають більший об’єм.

Ткани, які використовуються для пухових ковдр, мають бути непроникними для пуху (наприклад, каландрований капрон і перкаль для зовнішнього шару та легша бавовняна тканина для внутрішнього чохла; для перетинів, що формують пухові секції, використовується тонкий парашутний капрон).

Мішок із синтетичним утеплювачем можна цілком шити зі звичайного парашутного капрону.

Основні конструкції спальних мішків за способом формування його пакета: двошаровий стеганий, двошаровий з перегородками, тришаровий та чотиришаровий (рис. 44 а). Найчастіше застосовується для середніх температур двошарова конструкція з перегородками, а для зими — чотиришарова. Чотиришарові конструкції технологічні, легко вентилюються завдяки повітряній прослойці в пакеті та мають добру теплоізоляцію.

Рис. 44. Основные конструкции спальных мешков: а) формирование пухового пакета (1. Двухслойный стеганый. 2. Двухслойный с переборкими. 3. Трехслойный. 4. Четырехслойный); б) варианты форм мешков — “кокон” и “одеяло”; в) чертежи кроя “кокона” и “одеяла” (1, 2. Верхнее и нижнее полотнища “кокона”. 3. Одно из полотнищ “одеяла”).

Найкраща теплоізоляція – це повітря. Будь-який наповнювач створює лише об’єм для нього та унеможливлює його переміщення. Оптимальна щільність заповнення пакета пухом – 12—15 г/дм². Для спального мішка потрібно 1–1,3 кг пуху.

Спальні мішки переважно мають дві форми – «кокон» та «ковдра» (рис. 44 б). Для мішка-ковдри краще підходить двошарова конструкція з перегородками, для мішка-кокона — чотиришарова.

На рис. 44 наведено креслення крою обох видів одномісних спальних мішків. Кокон складається з верхнього / та нижнього 2 полотнищ; ковдра — з двох полотнищ 3 розміром 180 х 200 см.

Існують різні способи шиття: складний трудомісткий спосіб (мал. 44 а2), але з мінімальною витратою тканини простежки; спосіб, при якому тканину простежки почергово пришивають до зовнішнього та внутрішнього чохлів, теж досить складний (мал. 44 а3); простіше мішок із двох вставляючих одна в одну частин, його легше сушити, але водночас мішок важчий (мал. 44 а4). Останній спосіб найбільше придатний для самостійного виготовлення мішків.

Найпростіше пошити прямокутний односпальний спальник. Вшивши в нього довгу “блискавку”, можна отримати спальний мішок-одеяло. Краще пошити його з капюшоном (мал. 45 а).

Найскладніший у виготовленні, але тепліший і легший — спальний мішок-кокон, ще чотири конструкції якого показано на рис. 45 б, в, г.

Ще легший та компактніший, скорочений спальник «слонова нога» (рис. 45 г). Він шиється у вигляді скороченого кокона і використовується в поєднанні з теплою пуховою курткою. «Слонова нога» холодніша за повний спальник.

Для однієї з простих конструкцій одномісного пухового спального мішка “кокон-2” (рис. 45 б) необхідно по 8 х 1 м каландрованого капрону для зовнішнього та внутрішнього чохлів і тканини для простежки. Для набивання потрібно 0,8—1,0 кг пуху. Вага готового мішка — 1,4—1,8 кг залежно від кількості пуху та матеріалу чохлів.

Зрізати деталі з нейлонової тканини зручно гострим жалом електропістолета для запаювання, поклавши тканину на тверду основу.

Зручніше шити мішок у такій послідовності:

• вирізати деталі зовнішнього та внутрішнього чохлів;

• викроїти деталі підкладки з припуском 1–2 см;

• з'єднати зовнішній та внутрішній чохли матеріалом прокладки так, щоб шви були зміщені один відносно одного;

• зашити відсіки для пуху з одного боку, набити їх пухом і зашити їх з іншого боку;

• зшити верхню та нижню деталі зовнішнього та внутрішнього мішка, зшити внутрішній і зовнішній мішки по лініях ABC та АДС;

Рис. 45. Одноместные спальные мешки: а) прямоугольные одноместные спальники (1. Неразъемный. 2. Спальник-одеяло. 3. Спальник-одеяло с молниями); б) крой спальника “Кокон-2”, в) вариант спальника “Кокон-3” (1. Наголовник. 2. Обтачки. 3. Шнур стягивающий. 4. Перегородки. 5. Верх. 6. Подкладки); г) варианты спальника “Кокон-4” и “Кокон-5”, д) Спальник “Слоновья нога” (1. Обычный. 2. С удлиненной спинной частью).

• прострочити верхній край мішка для стягувального шнура (пунктирна лінія на рис. 45 б), протягнути шнур. Одномісний спальний мішок “Кокон-3” (рис. 45 в). Верх мішка роблять із каландрованого капрону, підкладку — з тика. Викрійка розрахована на людину зростом 170—176 см з об’ємом грудей до 100 см і надана з припуском на шви. Витрата пуху — близько 1,5 кг, тканини — 12 м2.

Краще шити мішок у такій послідовності:

• вирізати деталі верху та підкладки, зшити деталі по лінії А—Б;

• пристрочити перегородки 4 до верху 5 і підкладки 6;

• зашити кишені з одного краю;

• послідовно, починаючи знизу, наповнювати кишені пухом і зашивати їх;

• обробити наголівник і протягнути стягуючий шнур, зшити мішок, наповнений пухом, по лінії В—Г внахлест, пришити дно та обробити його.

Багатомісний спальник можна шити у вигляді прямокутного мішка. В зоні стопи добре зробити витяжку (мал. 46а). Зручніший багатомісний мішок із капюшоном з легкої бавовняної тканини, пришитого до верхнього краю (мал. 46 б).

Двоспальні ковдро-мішки зручні у використанні й як звичайні ковдри, їх легше просушити. Якщо такий спальник звузити до ніг, він стане легшим і займатиме менше місця.

Двомісний спальний мішок шиють із тонкого, краще відкаліброваного капрону. Утеплювачем може бути синтепон, кількість шарів якого залежить від товщини та призначення спальника. Нитки краще використовувати капронові.

Пухові спальники, дорожчі, виправдовують себе у гірських походах.

Спальні мішки можна застосовувати з підкладкою для осінньо-весняних та зимових походів, а влітку обходитися без неї.

Рис. 46. Многоместные спальники: а) прямоугольный; б) спальник с заголовником; в) общий вид спальника с вкладышем; г) крой спального мешка.

Загальний вигляд такого мішка показано на рис. 46.в. Верхня половина мішка має бути коротшою за довжину стопи. Зовнішній чохол спальника шиють за викрійкою внутрішнього, збільшеної на 1 см у довжину та 2 см у ширину.

Спочатку кроять деталі внутрішнього та зовнішнього чохлів. По контуру зшивають до капрону зовнішнього чохла і простегивают через кожні 30 см по довжині та ширині. Те саме роблять із внутрішнім чохлом, але при накладанні одного чохла на інший прострочка не має співпадати. Потім зшивають окремо боковину та низ кожного чохла. Вставляють внутрішній чохол у зовнішній так, щоб бічний шов одного з них був зліва, а іншого — справа. Нарешті, зшивають два чохли разом. Точно так само роблять вкладинку.

Для тримісного спального мішка можна рекомендувати такі розміри: ширина 170 см (до ніг звужується до 150 см), довжина 180–190 см, із підголовником 220–230 см. Для такого мішка потрібно по 17,5 х 1 тканини для чохлів та простежки, а також 2–2,5 кг пуху. Вага мішка — 3,2–3,6 кг.

Досить практичне поєднання пуху з синтетичним утеплювачем. Верх спального мішка в цьому випадку наповнюють пухом, а низ роблять із синтепону. Такий мішок дешевчий, менш гігроскопічний і технологічніший. Синтепон менше проминається, але важчий та об’ємніший за пух.

При використанні синтепону на вирізані деталі зовнішнього та внутрішнього чохлів накладають два-три шари утеплювача (залежно від його товщини) і пришивають так, щоб шви на чохлах були зсунуті один відносно одного. Потім зшивають внутрішній і зовнішній мішки, як і при виготовленні пухового спального мішка.

Як синтетичний утеплювач використовують також нітронове волокно. Технологія шиття його така ж, як і пуху (мал. 47 а). Нітрон розкладають рівним шаром на викрійці верху та підкладки, накривають газетою й закріплюють, потім пришивають на підкладці, прошивають на машині через 10–15 см і відривають газету. Лінії простежок зовнішнього та внутрішнього шарів не повинні збігатися. Між шарами рекомендується пришивати простежку з тонкого матеріалу (мал. 47 б).

Рис. 47. Технология шитья синтетических утеплителей.

Синтетичний ватин зручніший у виготовленні — навіть легко пришитий, він не сповзає вниз і не збивається в валики. Найкраща теплоізоляція за рахунок повітряних прошарків досягається, якщо ватин пришити у вигляді гофре (рис. 47 в). Для спального мішка знадобиться 1—1,3 м² ватину та 7 м тканини завширком 85—90 см.

Рис. 48. Двойной многоместный спальный мешок: а) общий вид, основные размеры, расположение простежек; б), в), г) варианты сшива полотнищ с различными утеплителями.

Двомісний спальний мішок (рис. 48) можна пошити з тонкого капрону з утеплювачем із синтепону. Щоб він не сбивався, його прошивають по довжині та ширині. Мішок має заголовок 1, що робить мішок зручнішим і теплішим. Заголовок виготовляють з легкої бавовняної тканини такої ширини, щоб його можна було накинути на голову й притиснути потилицею. До краю мішка під головою пришивають мішечок 3 з тонкого капрону для укладання під голову речей. З боків і в ногах мішок бажано обштовхати каландрованим капроном або тканиною “болонья” 2.

Шити мішок краще у такому порядку:

• вирізати чотири клапті за розмірами, вказаними на малюнку;

• розкласти два-три шари утеплювача між двома полотнищами та простегати їх через 15–20 см;

• зшити ковдри між собою внахлест з боків;

• пришити дно шириною 25–30 см.

Варіанти зшивання полотнищ із різними утеплювачами показані на рис. 48 б, в, г. При використанні пуху (гусячого, качиного та ін.; і синтетичного утеплювача-вати (нітрону) між зовнішнім 1 та внутрішнім 2 полотнищами пришивають перегородки 3 або проміжний легкий матеріал 4.

Нітрон, розкладений рівним шаром бажаної товщини, можна пришивати до полотнища через газетний аркуш (рис. 44 г). Так само пришивають і листовий синтепон. Лінії зовнішнього та внутрішнього прошивання не повинні збігатися.