Которська затока

Це найбільша затока Адріатики, що майже повністю лежить у Чорногорії. Усупереч поширеній легенді, це не фіорд, а ріа - затоплений каньйон річки, тож геологи тут трохи псують романтику.

Котор зі стрімкими фортечними мурами, що дряпаються вгору до фортеці Святого Іоанна. Пераст з високою дзвіницею, ну і Херцег-Новий - найбільше містечко зі старою архітектурою. Тіват для контрасту молодий, виріс уже за часів Югославії.

Вона складається з кількох просторих заток, сполучених вузькими каналами, тому ховається від відкритого моря. Її недарма звуть однією з найкращих природних гаваней Європи - вода тиха, а глибина сягає 60 метрів.

Люди селилися тут ще в античності. Свою латинську назву затока отримала від іллірійського міста Різон, заснованого близько 229 року до н.е. Далі тут по черзі господарювали римляни, візантійці, венеційці, османи й австрійці - кожен лишив свій слід.

Узбережжя всіяне старовинними православними й католицькими церквами, частина з яких досі служить місцем паломництва. А ще Чорногорія давно мріє перекинути через затоку Веригський міст - тож, можливо, колись краєвид трохи зміниться.