Як ви могли здогадатися, ми взяли перевал, перелізли через знаменитий вулкан Ейяф'ядлайєкюдль та пару маленьких льодовиків, які його оточували.
З перевалу відкрився вид на океан і як не дивно цей свинцево-сірий шмат горизонту так надихнув групу, що ми не стали зупинятися на першому зустрічному майданчику, а поповзли далі, до моря.
Причому поповзли це не перебільшення. У половини групи ноги від болю (коліни!) та втоми перейшли в режим зомбі-трансформації. Перебираючи кострубатими лапками, спотикаючись на кожному кроці ми наближалися до заповітної вечері.
