Цей звіт про тур: Мармароси
Відгук про похід у Мармароси 04-09 жовтня 2015 року. Здрастуйте Кирило! Пише Вам один із учасників походів із вашими інструкторами. Змусити мене щось написати дуже складно, тому що на це мені доводиться витрачати дуже багато часу, а свій вільний час я дуже високо ціную. Тому має статися щось дуже екстраординарне, що шокує, щоб написати цей лист.
Вся справа в тому, що я випадково натрапив на відкликання одного з учасників походу, в якому я теж брав участь, а саме, у поході на Мармароси. Як тільки побачивши фото головної героїні звіту (бо також був і головний герой, мабуть, її чоловік або друг, який був основним джерелом всіх конфліктів, що виникли в поході) вирішив, що бруд поллється з самого початку. Але як виявилося, відгук починався дуже позитивно з детальним описом краси природи та принад групового походу.
Але підсумки не змусили на себе довго чекати і починалися вони саме з мінусів. Найбільше дісталося інструктору, який, за версією цих горе-туристів, повинен бути не тільки досвідченим інструктором, який чудово знає маршрут, а також екскурсоводом і "масовиком-витівником", що задовольняє всі потреби всіх учасників походу.
Але як, скажіть, проводити екскурсії, якщо група розтягується на кілометр, а автори цього звіту йшли саме у "хвості" групи та суттєво гальмували весь похід. І те, що інструктор цілий вечір присвятив народному фольклору, я вважаю навіть якоюсь надмірністю для гурту, який розбився на кілька підгруп, незважаючи на марні зусилля Юрія хоч якось згуртувати колектив у єдине ціле.
Далі по-порядку. "У групі виникла думка, що економлять на продуктах", і це після того, коли ми викидали смажені білі гриби, бо більше вже ні в кого "не лізло". А що стосується правил поведінки при зустрічі з тваринами (навіть на форумах в інтернеті не можуть дійти спільної думки, за винятком того, що не можна тікати від хижака), то ми цілий ранок обговорювали історію з нічним ревом оленів, а те, що ця сімейна пара практично весь похід трималася окремо і не брала участі в різних дисках.
Коли ж стосувалося вибору кращого місця для сну – у наметі чи колибі, то тут вони були на першому місці і влаштували конфлікт між учасниками походу.
Що стосується – на день раніше закінчити похід – навіть на сайті було зазначено, що у п'ятий день ми мали дійти до річки Шибене і лише на шостій вирушити до села Шибене, звідки нас забрав би транспорт до Івано-Франківська. А те, що ми виїхали о 10 ранку в п'ятницю замість години дня (що дійсно було необхідно, тому що в однієї дівчини був поїзд у дві години після обіду з Ворохти) називати цілим днем, це вже занадто, тим більше, що квитки радять купувати на вечір тільки для того, щоб усі змогли посидіти в кінці походу в пабі, не о п'ятій, як планувалося.
І останнє, де на сайті зазначено, що до обов'язків чергових входить будити всіх вранці? Було чітко сказано, що чергові встають о сьомій ранку, решта о восьмій. Я пригадую той день, коли ця сімейна пара залишилася без сніданку, коли всі ночували в колибі, а вони вирішили ставити намет за триста метрів від табору, і вони були не одні, але чомусь інша пара знайшла в собі сили самостійно прокинутися о восьмій ранку (і це дорослі люди!) і прийти в когось, а треба прийти до когось, а треба прийти до когось, а треба прийти до когось, а треба прийти до когось, а треба прийти до когось, а до кого, дорослих людей! будити.
Загалом написав я багато, але можна зробити один висновок. У походи погані люди справді не ходять, але є люди, які зовсім не підходять для групових походів, і ніякий навіть найдосвідченіший інструктор не в змозі об'єднати їх в одне ціле з групою.
P.S. Нас було 11 без інструктора. Дев'ятеро з них обмінялися номерами телефонів і електронними адресами, і всі отримали фотографії один від одного з походу. Лише двох не було на листку з особистими даними, яких ми всі сфотографували для подальшого обміну фотографіями. Вгадай хто?
І ще. Я був у двох походах з Олегом Бойко і у двох з Юрієм Юрківом. Найскладнішим залишається питання, кого обрати на наступний похід влітку 2016 як інструктор. Це як порівнювати опери "Дон Жуан" та "Кармен", яка краще, якщо Ви мене розумієте. Однозначної відповіді немає. Ідеальний варіант, коли один йде як інструктор, а другий як звичайний турист (під час перерви між власними походами), що в мене було в двох походах, тому я знаю, про що говорю.
З повагою. Один із учасників походу, Олег Логе з Бердянська.