Невеликий дощ не тільки збив спеку і дозволив комфортно піднятися за тими самими 2000 сходинками між Тікхедунгою та Уллері. Він ще й дав нам привід першого вечора походу, після вечері, не завалитися тут же спати, а зібратися біля грубки і поговорити про насущне.
