Що таке похідна турбопечка?

Останнім часом на хвилі інтересу до легкого спорядження в туристичний побут стали проникати нові предмети екіпіровки. Серед них і похідні турбопечі – високоефективні пристрої, за допомогою яких можна приготувати їжу буквально на кількох гілочках. Вони потребують мінімальної кількості дров, причому легко справляються навіть із сирими гілками. Що ж це за похідні турбопечі? Давайте розглянемо їх докладніше.

Постановка проблеми.

Безумовно, багаття в поході — це джерело їжі, тепла та радості. Але його ефективність є надзвичайно низькою. Щоб нагріти декілька літрів води у казанку, просто підвішеному над вогнем, зазвичай доводиться спалити пристойну охапку дров (які треба попередньо зібрати). Щоб не влаштувати в лісі пожежу, кострище потрібно попередньо готувати (обкласти камінням і зробити заглиблення у дерні). Щоб підвісити казанок, потрібно будувати конструкцію з гілок або каменів, або тягати з собою таганник чи сталевий тросик. Виходить, що умовно "безкоштовне" багаття насправді потребує значних витрат часу та зусиль. Зазвичай туристи відносять ці клопоти до розряду приємних і насолоджуються процесом... або купують собі пальника. Але чи настільки вже безвихідні дрова, чи не можна зробити роботу з ними більш комфортною та ефективною?

Ідея турбо-пічки.

Складні похідні печі відомі давно (правда, широко використовуються, мабуть, лише у суворих лижних походах). Вони вирішують дві з трьох заявлених раніше проблем – працюють підставкою під казанок і усувають необхідність у кострищі.

Як підвищити ефективність горіння дров, теж давно не таємниця. Для цього потрібно подати в камеру згоряння додатковий кисень – створити гарну тягу, підключити кузнечні меха чи посадити біля вогнища добровольця з "сидушкою" в руках. А якщо пічка невелика, то турбо-піддув може забезпечити крихітний вентилятор з електромоторчиком на батарейках. Так вигадали турбо-пічку. В ній за рахунок більш повного спалювання деревини та газів, що виділяються при горінні, суттєво підвищився ККД і зменшилася потреба в паливі. Правда, при цьому виникла певна залежність від батарейок, але кажуть їх вистачає надовго (1-2 тижні).

Тепер, знаючи, що на місці стоянки дрів не буде (наприклад, ви піднімаєтесь у високогір’я), цілком можна прив'язати до рюкзака кілька гілок і йти спокійно. Двох кілограмів дров буде більше ніж достатньо для приготування вечері та сніданку на пару осіб.

Принцип роботи турбо-печі

Подивіться на представлену вище ілюстрацію принципу роботи турбо-печі. Як видно, у турбо-печі мають горіти не стільки дрова, скільки деревинний газ. Цей газ під впливом високої температури виділяють самі дрова (йде процес піролізу). Деревинний газ змішується з нагнітаним вентилятором повітрям і бурхливо згорає у верхній частині похідної печі.

Тобто теоретично ми повинні бачити язики особливого "газового" полум’я, що вириваються з верхніх сопел дров'яної горелки. Проте на практиці таке помітне горіння деревної смоли я помічав рідко. Та й зазначене на схемі багатошарове укладання дров і їх поступове прогорання слабо корелюють із реальним розміром печі та використовуваного палива. Зазвичай гілочки стоять у камері згоряння вертикально і горять одночасно зверху донизу, і прогоряють дуже швидко, в середньому за 3 хвилини.

Як не дивно, усі ці розбіжності між практикою та теорією зовсім не заважають турбо-пічкам добре виконувати свої завдання.

Переваги похідної турбопечі.

• Багатократне заощадження дров у похіді
• Легкість розпалювання
• Стійкість до вологих дров
• Висока швидкість закипання
• Замінює таган (підставку під котел)
• Менш небезпечна щодо пожежі, ніж багаття
• На посуді менше нагару
• Легко організувати вітрозахист

Турбопіч своїми руками

За бажанням можна зробити турбопечку власноруч. Найчастіше для виготовлення турбопечок використовують консервні банки (легко обробляються, але швидко прогоряють) або туристичні кружки з нержавіючої сталі (навпаки – довговічні та недоступні для обробки). Для конструювання однієї турбопечі вам знадобиться щонайменше 3 кружки різних розмірів, болгарка, ножиці по металу, міцна сталева проволока та невеликий електромотор (наприклад, від DVD-плеєра або комп’ютерного кулера) з пропелером і батарейним блоком. Навички роботи з металом також будуть корисними. Щоб розібратися в конструкції та придумати, як самостійно зробити таку штуковину, перегляньте наш відеоогляд похідної турбопечки Airwood. Це найпоширеніша, класична конструкція, причому реалізована на високому рівні.

Власне, я маю на увазі те, що поекспериментувавши з саморобними пристроями, можна купити в інтернеті турбопечку кращої якості. Зустрічаються навіть фабричні моделі, як-от Biolite Stove. Останній, однак, надмірно важкий (оскільки містить блок генерації електрики) і тому менш універсальний, ніж прості печі, що працюють на батарейках.